OMG маркетплейс дарк нет телеграм КОКАИН Боливия Шатура

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Всё началось одним плойкой, которую я выйграла себе на каком-то сраном конкурсе в одном популярном блоге. Тогда я даже не думала, что это будет такой старт в мир настоящих страстей и кайфа. Но, когда попалась мне эта штука, как закопченная барбами комната, то всё изменилось.

Не знала я до этого, что в реале можно получить такой реальный треш совершенно бесплатно. Правда, понятия не имела, как глубоко я залезу в грязь и сделаю необратимую вещь...

Так вот, когда я не нахожу себе марцефаля для продвижения своего блога, решила попробовать залезть в тёплый бизнесчик с продажей наркоты. Знала я, что это теневая сторона, но жажда славы и деньжат была так сильна, что я готова была и на это пойти. Поехала, значит, на эту грёбаную вечеринку, держа в руке свою непонятную плойку и готовая завести новых крутых друзей.

Тусовка оказалась расположена далеко, в подвальчике одного клуба. Во-первых, уже на входе было понятно, что я вошла в мир, где всё сильно отличается от нашего обычного говна. Там висели какие-то парики, нарисованные глаза, а на стенах были выцарапаны загадочные надписи. Сразу стало ясно, что шило, мне необходимо как воздух, чтобы почувствовать себя здесь в своей тарелке.

В конце концов, через пару минут отыскала я одного кура, который, выяснилось, делал закладки для всех гостей. Вот здесь я поняла, что всё серьезно и настоящее. Нормальные люди вечером сидят дома и засыпают, а я тут на своей первой вечеринке, с инъекцией в руке, готовая стать настоящим нубом в этом безумии.

Вот он, мой первый вес. И я уже чувствую, как всё вокруг меня начинает немного смазываться и смешиваться. Это был мой грёбаный тикет в сказочный мир, где всё возможно. Я уже представляла себя, как сделаю свою первую закладку, прошу моего "друга" кинуть меня раз-два, и на следующий день я буду писать пост о своей сумасшедшей ночи и получу кучу лайков и комментов. Эх, как же всё мощно выглядело в моей голове.

А на практике всё оказалось не так гладко. Да, эта дрянь достаточно быстро действует, и да, я почувствовала какую-то лёгкость и открытие новых граней мира. Но! Здесь я впервые испытала, что значит перейти черту и стать настоящим наркоманом.

Я не могу описать словами, как это странно и жутко одновременно, когда твоё тело и разум отказываются слушаться тебя, и всё что ты можешь делать — это кайфовать.

Теперь я действительно начала писать свои посты о своих приключениях с наркотой, но... знаете, эти хитрые алгоритмы, которые мне всегда подсовывали в ленту тупых блогеров, нарушили мои планы. Мои крутые посты были заблокированы и я висела в какой-то блокировке. Говорят, что это происки соперницы по блогерству, но я уже себе не верю.

Мир превратился в грёбаную песню, где все пляшут под чужую музыку, спотыкаясь в ритмах идеальной жизни, а я — всё чаще и чаще гляжу на себя в зеркало и вижу там не меня, а просто полупустой оболочку.

Барбы, плойка и закладки стали для меня золотым ключиком к чему-то большему, но разобраться в этом я не смогла.

Хотела я стать трендовой блогершей, а получилась наркоманка без блокировок и лайков.

Самое сложное в этом — признаться себе, что я тупым нубом не стану трендовой блогершей. Но, может быть, это и будет самым верным решением — начать новую жизнь, без наркоты и лживого блогерства. А может, так и есть сделано, чтобы я нашла себя, свою настоящую «я», и смогла помочь другим нубам избежать подобной судьбы.

Такие вот дела, чуваки и чувихи. Жизнь не всегда такая, какой мы её хотим видеть. Но важно, не терять себя и не утонуть в иллюзиях мира, где всё идеально и красиво, но на самом деле — лишь блестящая оболочка.